Смерть і її смерть

Гей, суне з гори чорна хмара,
Услід упирі з мертвяками.
А далі, хита головою
Кульгає стара із косою

Це було у тому році,
Може було, може й ні.
То були не дикі гуси,
То летіли кажани.

Ми з кумом у хаті сиділи,
Тихенько горілочку пили.
Аж дивлюся - стара кульгає,
Пряменько до нас повертає.

Ми спочатку налякались,
Кум намиливсь у вікно,
Навіть я розлив горілку,
Потім соромно було.

Ми хлопці веселі, завзяті,
Почали стару мордувати,
Кілками по хаті ганяти,
Кілками ії лупцювати.

Ой, як били ми стареньку,
Перелічили кістки.
Ой, як пили ми горілку
За спомин ії души.

Поділитись сторінкою: