Десята заповідь

Коли серця теплом зігріті,
Стає побільше доброти,
Ти ж не один на цьому світі,
А є ще сестри та брати.
Проб'ється істина у слові,
Збагнуть її уже пора.
Усім нам хочеться любові,
Усім нам хочеться добра.

Приспів:
Ні, не бажай здобутку ближнього
І не бажай його майна!
Хай чорне зло в пориві хижому
Не б'є, як блискавка страшна.
Нехай веде нас днями й тижнями,
Відлуння Божої сурми,
Ні, не бажаймо лиха ближньому, -
На те ми звемося людьми.

Горнімось до земної вроди,
Бо заздрість дика і сліпа,
Хай нами лють не верховодить
Неправда зла не підсипа.
Добродію, схились до мене,
Порадником для мене стань,
Хай буде світ благословенним
У світлі щирих поривань.

Приспів.

На те ми звемося людьми...

Ні, не бажаймо лиха ближньому,
Якщо ми віру берем,
Хай чорне зло в пориві хижому
Не вдарить нас своїм ножем.
Нехай веде нас днями й тижнями,  |
Відлуння Божої сурми,            |
Ні, не бажаймо лиха ближньому, - |
На те ми звемося людьми.         | (2)

Ні, не бажаймо лиха ближньому... | (2)

На те ми звемося людьми!

Поділитись сторінкою: