Криниченька

Викопав я з татом у дворі криницю,
Край куща калини, в тіні яворів.
Хай пливуть над нею зорі-зоряниці
Й лине мелодійний соловїний спів.

Приспів:
Криниченько,  криниченько,
Твоя вода як кришталь.
Як вино вона іскриться
І зніма тугу й печаль.
Криниченько, криниченько,
Світлий спомин юних літ.
Вода твоя хай святиться
Й вабить око дивоцвіт.

Вже давно у вічність відійшов мій тато,
Та цвіте калина пянко на весні.
Той далекий спомин бережу я свято
І криницю бачу часто у вісні.

Приспів.

Заросли дороги у мій край далекий,
Та стоїть криниця в тіні яворів.
І будують гнізда на стовпах лелеки,
Й чути любий серцю соловїний спів.

Приспів.

Поділитись сторінкою: