Не потрібна нікому

Вона любить писати листи
І любить дивитись на схід,
Вона знає коли треба піти
І те, чого робити не слід.
Вона чула порожні слова
І знає, яка їх ціна
Та щоранку встає ледь жива -
Не потрібна нікому вона...

Приспів:
Вона -
В її серці вічна весна
Та дістала рукою до дна
І нікому не потрібна вона.
Вона -
Вона вірить в сонце і сміх
І, мабуть, таки найкраща за всіх
Та нікому не потрібна вона...

Вона вірила тисячам рук,
Цілувала мільйони вітрів,
Рятувала себе від розлук
Оберегом з червоних сортів.
Та горить в очах зеленим вогнем
Запитання про власне ім'я,
Всіх і вся забула, та одне
Не дано їй забути ніяк.

Приспів.

Поділитись сторінкою: