Осінній ранок

П'ята година ранку, всі сплять уже давно,
Сплять і чекають світанку,
Лишень горить одне вікно,
Зорі до домі зібрались,
Місяць проводжає їх.
Ми одні з тобою зостались
І я торкнувся губ твоїх.

Приспів:
Не відпускай мої руки
Я, кохана, благаю тебе.
Які ж тяжкі ці дні розлуки,
Без тебе серце моє пусте.

Спить тихенько моя мила,
Ніч шепоче: "Не зникай..."
Що ж ти з серцем наробила?
Сонце, прошу зачекай,
Зупини своє проміння,
Ще трошки-трошки не світи,
Не розбуди моє кохання,
Бо зранку їй треба йти.

Приспів.

Ніч згортає свої крила,
Наближає самоту.
І з'явилося світило,
Лиш: Навіщо? - Не збагну.
Ти збираєшся в дорогу,
Я тебе вже не зупиню
І у серці моїм тривога,
Бо одну тебе люблю!

Приспів. (2)

Без тебе серце моє пусте...

Поділитись сторінкою: