| |
До мого дому веде грунтована дорога,
Ти ділиш все на біле й чорне, бо безліч поворотів.
Я зверну за деревом - це розбір польотів.
Стільки тих взльотів - стільки й падінь,
Перехресть, розворотів... Скільки ти не губи,
Ти ні за які це не купиш!.. Не купиш!..
Приспів:
А я нізащо не продам шум трави! |
Не обміняю стежку на свої косяки! |
Холодну воду із села мого криниць! |
Свою свободу на красу твоїх теплиць! | (2)
Десятки тисяч кілометрів вже протоптаних доріг,
Одиниці тільки тих, кого впустив би на поріг,
На плечах несу свій гріх, попрощатися не встиг...
Хоч там, де інші повзали, - я ноги в кров і біг!
Сон це для слабаків, де Сонце, там є і тінь,
В кєдосах між піджаків стань голосом поколінь!
Ти знатимеш ціну, коли пожертвуєш усім!
Тому нізащо не продам, що є по праву моїм!
Приспів.
Йо! Ти робиш крок вперед, по факту - два назад,
Ніще не буде вже ріднішим, як той яблуневий сад,
І ті стежки, якими бігав, і та краса дівчат,
Чим довша твоя дорога - тим більше ти бачиш втрат...
Та я віддав своє життя містам...
Там любов продав чужим устам...
Мій бог покинув храм, все зробив я сам,
Хто бачив зливу, той вже не дивується дощам...
Я втратив майже все...
Приспів.
Я буду бігти із здертими колінами - здертими,
А може нас допишуть в книжку із сторінками стертими...
В моєму серці навесні яблуні білим квітнули...
А я нізащо не продам той вітер в голові,
Землю, що ми бігли, а я нізащо не продам!.. Поділитись сторінкою: 
| |
