Тим, хто в полоні

Герой. Сталевий. Мужній Воїн.
В клітинах бій твоїх гуде.
Коли просили скласти зброю,
Чи залишив надію попри все?

Я уночі звертаюсь до таємних Предків,
У мене так багато вже до них листів.
Благаю дарувати спокій, прошу,
Аби віднесли до безпечних берегів.

Я можу все і водночас не можу
Закликати тебе у сни свої, хоч би на мить,
Пекельно знати, що десь там ворожі
Здавили міцно стіни так, що кров горить!

Та як би сильно не стискали пальці,
В бажанні подолати міць,
В часи зневіри загляни у серце —
Там сила непохитна говорить!

Поділитись сторінкою: