| |
Московські генерали й солдати,
Та не буде перел Богом вам пощади,
Яку то лютість, лютість треба мати,
Щоб чоботом нам земленьку топтати.
Приспів:
Відкрийте очі, у небо подивіться, |
З жалю скажу, скажу: Схаменіться! |
Бо українці того не чекали, |
Що за невинне будуть помирали. | (2)
За гучні сирени, сирени і той трах,
За гіркі сльози, пролиті усіх нас,
І в бомбосховищі народжене дитя,
Для вас не буде, не буде каяття!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
