Мова

Ти народилась на моїй землі,
Промінням сонця, може зорепаду.
В тобі осінній клекіт журавлів,
Весняний аромат нічного саду.
Німе волання, очі мовчазні,
І те, що хоче серце говорити,
Сльози, перелиті у пісні,
І віра, проголошена в молитві.

Приспів:
Ти - глибина високих почуттів,
Небесний грім, а, може, колискова,
Мелодія на струнах кобзарів,
Благословенна українська мова!
Ти - між рядками сказані слова,
І втомлена, як поле після бою,
Вразлива, емоційна, бо жива,
І сильна, бо я думаю тобою!

Не відійдуть ніколи в забуття
Спогади про голос материнський!..
І де би не закинуло життя,
Душа згадає мову українську.
Вона в устах розстріляних синів,
Які зазнали розпачу і муки...
Ожили і звучатимуть в мені
Моєї мови неповторні звуки!

Приспів.

Ти народилась на моїй землі,
Промінням сонця, може зорепаду...

Поділитись сторінкою: