Один в онлайні

Один в онлайні частково,
А хтось — недосяжно щезав би.
Не вимовить soul не слова
В країні розвалених замків.
Підносяться замків руїни
З рівнини: майданів?..
Баштанів?..
Твоя притягальна країна
Скерує промінчик останній.

Ти потім чекаєш на "потім",
Воно за дверима чи дротом,
За викрутнями перспективи,
У спектрі проспектів бурхливих,
У статиці дерева й даху,
У суміші сміху та страху,
В непевному вічному "завтра"
Невтомно про нього казав ти,
Яке наспіває, і раптом
Тобі видається: ти раб там
Шаблону, стосунків, системи...

Гарячі схолонули теми,
І тренди, і фейли, і меми,
І гострі оглушливі кпини.
І хто ще сміється останній?
Зринатимуть замків руїни
З рівнини порожніх баштанів.

Поділитись сторінкою: