| |
На толоці журавель журно в'є
Із соломи перевеслечко,
Запряжуся у гніздо, у своє,
Та й полину слід за веснами...
Здожену, не здожену, джигуну,
Все одно сидіть не хочеться.
Птаство тиче у його сивину,
Сивину і "хіхіка" і "регочеться".
Приспів:
Доля в кожного своя -
Не утримуй на землі журавля!
Доля в кожного своя -
Не утримуй журавля!
Жовтороті горобці стрибунці,
Надулися, набундючились,
Цвінь-цвірінь,
Хіба не вистачить стріх?..
Задля чого так ось мучитись?..
Утопили перевесло в лиман,
Мов воно тому причиною...
Журавель лише сміється:
Дарма, все дарма,
Все одно кудись полинемо!..
Приспів.
На толоці журавель вже не в'є
Із соломи перевеслечко,
Полишив гніздо порожнє пташине своє,
Та й помчав услід за веснами... | (3) Поділитись сторінкою: 
| |
