Прийдеш, не прийдеш

З думок своїх тебе далеко проганяю,
А невгамовне серце кличе – "Повернись!"
Такого на землі та неземного раю
Не зможемо ми звідати колись.

Приспів:
Прийдеш, не прийдеш – на ромашці ворожу,     |
Забути б тебе, та забути не зможу...         |
Прийдеш, не прийдеш, стільки днів вже чекаю, |
А серце болить і шепоче: "Кохаю..."          | (2)

На вогник твій буду метеликом летіти,
І на багатті твоїх губ згоріти, без жалю.
Така любов буває раз в ціле століття
І нею я тебе, кохана, і люблю.

Приспів.

Поділитись сторінкою: