Зозуля

Білий цвіт на роси сині рясно опада.
Вже зозуля на калині роздала літа.
Не збивай, зозуле, цвіту, не марнуй краси, |
Не зав'язуй рано світу, не суши роси.      | (2)

Скоро, скоро в небо колос кинуть ячмені,
І тоді вже ти свій голос не пошлеш мені.
Ти надій моєї мрії, гілля не ламай.        |
Хай хоч спогадами гріє, молодий твій май.  | (2)

Буде літо, осінь буде, ще й зима крута,
Але серце не забуде весняні літа.
Не збивай, зозуле, цвіту, не марнуй краси, |
Не зав'язуй рано світу, не суши роси.      | (2)

Поділитись сторінкою: