У високих гір

У високих гір, де сосновий ліс,
Дівчина ходила.
І рушник знайшла, з синіх гір знесла,
До півночі його шила.

Його шила, бо не знала, що весь час,  |
Чує в грудях палке кохання, наче жах. |
Ніжним білим цвіт калини опаде,       |
Хай любов, тебе покличе, позове.      | (2)

У високих гір, де сосновий ліс,
Опівночі заблукала.
Перейшла вона, всіх очей не зна,
Цілу нічку, цілувала.

Цілувала, покохала очі ті,            |
Русі коси вимивала у ріці,            |
Цвіт калини виламала у гаю.           |
Миле щастя дарувала милому.           | (2)

Поділитись сторінкою: