Старенька вулице моя

Стоять будинки низькорослі,
Бруківку замінив асфальт.
Мої однолітки дорослі
Та пам'ять поверта назад.

Яка ти, вулице маленька,
Попід горою, над Дніпром.
Роками ти, така старенька,
Мене приваблюєш теплом.

Ти пам'ятаєш, як ходили,
Коли хрестили древню Русь.
І що князі усіх просили:
-Святих законів ти не руш.

Чимало років юнь будила
До знань прихильність показать,
Ти наче кожен рік святила
Бажаючих наук здолать.

Середня школа номер дев'ть,
Де кращі роки я провів,
Після війни почалась з тебе -
Адресу госпіталь змінив.

Душа радіє і співає
При кожній зустрічі своїй
І двір дитинства пригадає,
І друзів, що жили на ній.

Поділитись сторінкою: