Гойдалка

Снів дитячих моїх кольорове кіно
Я ще досі забути не в силах,
У старому дворі все змінилось давно,
Тільки гойдалка наша лишилась.

Приспів:
Забуваю, забуваю про все, про все,
А мене гойда-гойдає і у небо несе
Гойдалка, гойдалка, гойдалка,
Гойдалка...

Відлетіло дитинство моє за межу,
Світлий спогад лишивши про себе,
Я увечорі знов до гойдалки знов,
Щоб руками торкнутися неба.

Приспів.

Не спинити нікому зникаючу мить,
Знову літо від краю й до краю,
Хтось на гойдалці нашій у небо летить,
І дитинство мені повертає.

Пригадаю, пригадаю усе, усе,
А мене гойда-гойдає і у небо несе
Гойдалка, гойдалка, гойдалка,
Гойдалка, гойдалка, гойдалка,
Гойдалка, гойдалка, гойдалка,
Гойдалка гойдалка, гойдалка,
Гойдалка...

Поділитись сторінкою: