На головну сторінку

Іван Вишенський



1. http://uk.wikipedia.org

Перейти до списку пісень >>

Місце народження: між 1545 і 1550, Судова Вишня (нині Львівська область) - п.після 1620

Біографія



Вишенський проти народних звичаїв.


Вишенський заклинає кров'ю і смертю тих,

хто тримається народних звичаїв, а не робить, як він.


Вузько-клерикальний погляд християнського аскета.


У Вишенського, напр., маємо громові промови проти народних звичаїв, знову ж таки з вузько-клерикального погляду християнського аскета. Ось яку дає він картину народних "гріхів", аргументуючи й свою проти них зневагу.


Коляди з міст і сіл ученієм виженіте: не хощеть бо Христос, да при Його рождестві диявольськії коляди місце мають, але нехай собі їх в пропасть свою занесеть.

Щедрий вечір із міст, із сіл в болота заженіте, — нехай з дияволом сидить, а не з християн ся ругає.

Волочельноє по Воскресенії, з міст і з сіл виволокши, утопіте. Не хоче бо Христос при своїм славнім Воскресенії того сміху і ругання диявольського іміти.

На Георгія-мученика праздник диявольський на поле ісшедших сатані офіру танцями і скоками чинити разоріте: гніває бо ся на землю вашу Георгій-мученик, що нема християнина православного, которий ругання тоє диявольськоє очистити і ізгнати міг.

Пироги і яйця надгробні; в Острозі і де би ся знаходило — упраздніте, да ся в християнстві той квас поганський не знаходить.

Купала на Крестителя утопіте і огненное скаканіє одсічіте: гніває бо ся Креститель на землю вашу, що ся на день пам'яти його попущаєте дияволу ругатися вами з вас же ся самих.

Петр і Павел молять вас, если хочете од них ласку міти, да потребіте і попаліте колиски і шибениці, на день їх чиненії по Волиню і Подолю, і де би ся тоє знаходити тіло: мерзко бо їм на землю з небеси смотріти на тоє диявольское позорище, християнським людім збіраючися.


Сергій Єфремов, Історія українського письменства. Розділ 5. –

http://www.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm05.html


"Такий твій празник, не християнський, а диявольський."


Про іночий чин мовилося досить, тепер, кінчаючи, скажу про очищення церкви.

Святкові ярмарки, які ви звете соборами, очистіть, як у Жидичині і в Горах Святого Спаса(49), оскільки бридко богу, що диявол замість честі і хвали йому під божим титулом чинить собі розпусту і п'янство з купецькими торгами, адже сказано:

"Дім мій-дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників"(50).


Такий твій празник, не християнський, а диявольський.

Коляди з міст та з сіл ученням виженіть, не хоче-бо Христос, щоб при його різдві диявольські коляди мали місце, але хай їх у свою прірву занесе.

"Щедрий вечір" з міст і сіл у болота заженіть, нехай із дияволом сидить, а не ганьбить християн.

Волочільне(51) по великодні з міст та сіл виволікши, утопіте: не хоче-бо Христос мати при своєму славному воскресінні того сміху й наруги диявольської.


На Георгія-мученика перестаньте чинити диявольський празник, виходячи на поле і віддаючи танцями та скоками офіру сатані(52), гнівається-бо на вашу землю Георгій-мученик, що немає православного християнина, котрий міг би ту диявольську наругу очистити й вигнати.

Пироги і яйця надгробні в Острозі чи де б то не було(53), скасуйте, щоб у християнстві того поганського квасу не було.

Купала на Хрестителя утопіте і огненне скакання відкиньте, гнівається-бо Хреститель на землю вашу, що в день пам'яті його попускаєте дияволу глумитися вами з вас же самих.

Петро й Павло молять вас, коли хочете від них ласку мати: поламайте і попаліть колиски та шибениці в їхній день(54), як це чиниться на Волині та Поділлі і де б цей звичай не був, бридко-бо їм з небес на землю дивитися, на те диявольське видовище, на яке збираються християнські люди.

Та й від інших зваб, які тільки є, очистіться, а це писання всім у вуха внесіте.

Не бійтеся через те ляха, але бійтеся ляхового творця, котрий і лядські, і наші всі душі тримає в своїй руці, і доки його воля, доти нам дихати, жити і діяти, що хочемо ми і зволяємо, на добро чи зло, він це попускає; а потім, звершивши таїнство життя нашого, зла чи добра, від життя цього забирає і переносить на майбутнє позорище і ставить перед судом. І той-бо страх ляхів на вас попущено за ваше безвір'я, щоб пізнали, чи християни ви, чи єретики.


Отож ознаймую вам: коли послухаєте в тому не мене, але бога, пошле вам бог мир і літа добрі та вільготні, пошле вам бог з неба на ваше духовне й тілесне задоволення якусь утіху.

А коли не послухаєте, чистий я од крові вашої! Відайте отож, відаючи, що погинете і дочасно, й вічно. Від чого вас, Христе-царю, порятуй і приведи на покаяння. Амінь.


Іван Вишенський. КНИЖКА. Глава 3 /

Переклад з книжної української мови Валерія Шевчука.

http://www.utoronto.ca/elul/Vyshenskyi/Hlava03.html



ЕУ (Енц.укр-ва:) Виходячи з засад візантійського аскетизму.

Виходячи з засад візантійського аскетизму, він гостро критикував увесь тодішній церк. і світський лад і вимагав простоти старохрист. братства як здійснення царства Божого на землі.

В. відкидав, зокрема, світську освіту і нар.старовинні звичаї, як поганські.


УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:) Вплив на розвиток жанру сатири в укр.л-рі.

Вишенський Іван (бл. 1545-50, Судова Вишня, тепер Львів.обл. – після 1620) – укр.письменник-полеміст. В своїх творах, ― з яких гол. "Посланіе к утђкшим от православное вђры епископом", "Обличение діавола-миродержца", "Посланіе до всђх обще в Лядской земли живущих", ― виступав проти польсько-католицької реакції, проти уніатства, викривав польс. і укр.феодалів-кріпосників, гостро критикував тогочасний суспільно-економіч.лад. В. проповідував ідею рівності людей, але розумів її як рівність перед богом. У світогляді В. помітні матеріалістич.тенденції, що випливали з його демократизму й анти-клерикалізму.

Твори В. емоційно наснажені, публіцистично загострені.

В них використані елементи фольклору.

Творчість В. мала великий вплив на розвиток жанру сатири в укр.л-рі.


УЛЕ (Укр.літ.енц.:) Гордих, рішучих і потрясаюче сильних слів.

Вишенський Іван ("Иоанн русин, реченный Вышенский") – укр.полеміст-сатирик.

"Ніколи ще до того часу сильні миру сього, світські чи духовні, не чули від простого южноруса таких гордих, рішучих і потрясаюче сильних слів" (Франко І. Іван Вишенський і його твори. Зібр.тв., т. 30, с. 104).

Серед досліджень життя і творчості В. особливу цінність становлять праці І.Франка, який створив також поему "Іван Вишенський" 1900.

До образу В. звертаються і сучасні письменники, художники, скульптори.

Тв.: Сочинения. М. – Л., 1955; Твори. К., 1959; Твори. К., 1986.



Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  26.06.2008
Відредаґовано: 27.06.2008
Переглядів: 5705



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/886.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB