Микола Аркас

Український культурно-освітній діяч, історик, письменник і композитор. Головний твір - опера "Катерина" на власне лібретто за сюжетом однойменної поеми Т. Шевченка.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 07.01.1853 - 26.03.1909
Місце народження: м. Миколаїв

Біографія

Аркас Микола Миколайович народився 7 січня 1853 року у Миколаєві в сім'ї адмірала Чорноморського Флоту. Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. Після завершення навчання (з 1875 до 1881 рр.) за родинною традицією М. Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі – збиранню і запису народних мелодій і вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського – українського композитора, диригента, письменника – почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику.

Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансаблі й обробки народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором М. Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера "Катерина" за поемою Тараса Шевченка (1890 р.). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. "Катерина" з великим успіхом була поставлена трупою М. Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом – у Мінську, Вільнюсі, Києві. До цього часу постановки опери постійно відновлюються.

Після закінчення морської служби у 1881 році, М. Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. Він став засновником і головою товариства "Просвіта" в Миколаєві, на власні кошти відкрив народну школу з українською мовою навчання. У 1908 році була опублікована "Історія України-Руси" М. Аркаса.

Помер М. Аркас 26 березня 1909 року в Миколаєві, де його і поховано.

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/

2. тпаня (гість) 15.01.2011 10:48     ку-ку	0/0
1. Артур (гість) 19.02.2007 17:26     У біографії уславленого Аркаса березень завжди був місяцем тріумфів. Але й місяцем його смерті. Ми — люди смертні, тому для нас дорога не чорна дата, за якою починається небуття і забуття або безсмертя, а день на¬родження. В М.М.Аркаса він осяяний віфлеємською зіркою Різдва, месіанською таємничістю. А трагічний березневий день, коли перестало битися серце видатного композитора, історика, засновника миколаївської «Просвіти», поета-лібретиста, мецената й високошляхетної людини, котрих у всі епохи — одиниці, став точкою відліку Аркасового життя по смерті, Аркасового воскресіння після літ і літ забуття, тотального замовчу¬вання, потойбічного існування його історичної праці та клавірів по архівах та спецхранах.Ще коли ім’я Аркаса було під забороною, не побоявся «засвітитися» по архівах, журналіст і письменник, учений і «аркасофіл» професор Віктор Жадько. Так, коли півтора десятка років тому роман його про видатного земляка безжально відхилили з «ідейних міркувань», тотальна злиденність наша не давала підстав сподіватися, що ми коли-небудь побачимо істинно біографічний роман-пошук Жадька й тепер, це - "Грек із душею українця". Це справді унікальне видання й миколаївці, всі чесні українці вдячні авторові за його сміливість та твір, який став окрасою української літератури. Дмитро Кремінь, поет, лауреат Шевченківської премії.	0/0