На головну сторінку

Григорій Верьовка



композитор, керівник Українського народного хору

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 25.12.1895 - 21.10.1964

Біографія


УЛЕ (Укр.літ.енц.:)

ВЕРЬОВКА Григорій Гурійович [13 (25).XII 1895, м. Березна, тепер смт Менського р-ну Чер-ніг. обл.—21.Х 1964, Київ] — укр. рад. композитор, хоровий диригент, педагог, громад. діяч, нар. артист УРСР з 1960.

Член КПРС з 1946.

Закінчив 1933 Київ. муз.-драм. ін-т ім. М.В. Лисенка.

Викладав хорове диригування в цьому ж ін-ті (1923—27) та в Київ. консерваторії (з 1934; з 1947 — професор).

У 1948—52 очолював Спілку композиторів України. У 1943 організував Укр. нар. хор і був його керівником до 1964 (у 1965 хорові присвоєно ім'я Г.Г. Верьовки).

Записував нар. пісні, вводив їх до репертуару Укр. нар. хору. Автор масових пісень, хорів, романсів, кантат на слова укр. поетів (П. Тичини та ін.), обробок українських народних пісень.

Лауреат Державної премії СРСР (1948), Держ. премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1968, посм.).

Тв.: Народні пісні в записах Григорія Верьовки. К., 1974.

Літ.: Григорій Верьовка. К.. 1972.

М.М. Гордійчук.



http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)

Григо́рій Гу́рійович Верьо́вка (13 грудня (25 грудня) 1895, Березна, тепер смт Менського району Чернігівської області — †21 жовтня 1964, Київ) — укр. композитор і хоровий диригент, педагог.

1916 закінчив Чернігівську духовну семінарію.

1918—1921 вчився в Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування — в Олександра Орлова.

1933 закінчив інститут екстерном.


Від 1919 працює як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва.

1923—1927 працює в музично-драматичному інституті, від 1931 — в Київській консерваторії (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського).

Від 1947 — професор консерваторії.

1941—1945 — науковий співробітник Інституту фольклору АН УРСР.

1943 організував Укр. державний народний хор, 1943—1964 був його художнім керівником і головним диригентом. 1964 хору надано ім'я Григорія Верьовки.

1943—1952 — голова Спілки композиторів УРСР (нині Національна спілка композиторів України).

Був членом КПРС (від 1946).

Поховано на Байковому кладовищі (надгробок роботи скульптора Еліуса Фрідмана).


Творча діяльність

Верьовка як композитор працював переважно в області хорової масової:-) пісні, займався обробками:-) народних пісень.

Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали істинно народними.:-)) Ним написані пісні, присвячені своєму народу, рідній землі, зокрема: "Ой, як стало зелено", "Ой чого ти земле, молодіти стала" і інші, а також жартівливі пісні, з них українська народна пісня "І шумить, і гуде", патріотичні пісні, зокрема "Клятва", пісні, що оспівують працю "Дівчата з Донбасу", "Пісня про Волго-Дон", "Шахтарочка".

Серед творів великої форми кантата "Ми ковалі своєї долі" на слова П. Тичини.

Верьовка створив також обробки революційних пісень: "Вперед, народе, йди", "Карманьйола" та інші, а також обробки укр. нар. пісень: "І шумить, і гуде", "Ой чого ти, земле, молодіти стала".

Народний ход рік від року вдосконалював майстерність. У кожній з країн, де проходили виступи, хор натхненно співав пісні її народу й обов'язково мовою оригіналу, що завжди особливо підкорювало слухачів.


Відзнаки та нагороди

1948 — Верьовку за тривалу концертну діяльність відзначено Сталінською премією.

1960 — став народним артистом УРСР.

1967 — на батьківшині композитора у смт. Березні споруджено пам'ятник — бюст із оргскла на чотирикутному постаменті (вис. 2,4 м), що спирається па залізобетонний стилобат. Скульптор О. О. Мельничук, арх. В. Онащенко. Встановлений у сквері між вул. Радянською і вул. Товстухи.

1968 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (разом з Анатолієм Авдієвським).

Нагороджено орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани", медалями.

1974 — іменем Григорія Верьовки була названа вулиця в м. Чернігів (Деснянський район, на території кол. с. Бобровиці).

1983 — на фасаді будинку колишньої Чернігівської духовної семінарії, де в 1910-16 навчався Григорій Верьовка, було встановлено мармурову меморіальну дошку.


Література

Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 2. — К., 1978. — С. 201.

Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 110.

Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 71.


Зовнішні посилання

Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки


  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 І в Вас, і в нас хай буде гаразд! Валентин Лагода / Г. Верьовка      59903
 Шахтарочка С. Воскрекасенко / Г. Верьовка     5366
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  14.10.2005
Відредаґовано: 13.01.2009
Переглядів: 5952



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. соня (гість) 18.01.2009 21:10    
якщо можна пришліть будь-ласка текст пісні ой ти дівчино чом зажурилась
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/481.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB