На головну сторінку

Ігор Рафаїлович Юхновський




Перейти до списку пісень >>

Народився: 01.09.1925

Біографія


УРЕ (Укр.рад.енц.:)


ЮХНОВСЬКИЙ Ігор Рафаїлович (н. 1.ІХ 1925, с Княгинине, тепер Млинівського району Ровенської обл.) — укр. радянський фізик, акад. АН УРСР (з 1982).

Член КПРС з 1956.

Після закінчення (1951) Львівського ун-ту працював у ньому.

З 1969 — зав. Львів. відділенням Ін-ту теор. фізики АН УРСР. Осн. праці — з статистичної теорії багаточастинкових квантових систем і розчинів електролітів, теорії фазових переходів.

Нагороджений орденом "Знак Пошани".

Портрет с 484.



http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)


Ігор Рафаїлович Юхновський (*1 вересня 1925, Княгинине, Рівненська область) — український фізик-теоретик, народний депутат України кількох скликань. З 2006 року — в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті.

Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І—ІV скликань, лауреат премії АН УРСР ім. М.М.Крилова, кавалер орденів "Знак пошани" (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ступеня (1985), Відзнаки Президента України (1995), Ордена За заслуги I ступеня (2000), Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), Герой України та кавалер ордена Держави (2005).

В. о. Голови Українського інституту національної пам'яті.

Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка.


Вчений, фізик-теоретик, державний, політичний і громадський діяч. І.Р.Юхновський створив добре знану у світі Львівську наукову школу статистичної фізики. Ним розроблені оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок: метод колективних змінних та метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв'язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини. Ним і його учнями зроблено суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Останнім часом у полі наукових інтересів І.Р.Юхновського є математичні методи в економіці та в розвитку суспільства, проблеми енергетики, проблеми безпеки об'єкту "Укриття" на Чорнобильській АЕС, теорія гетерогенного каталізу і ряд інших стратегічно важливих проблем для держави.


Автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників, зокрема:

Статистическая теория классических равновесных систем (К.: Наук. думка, 1980; зі співавтор.);

Фазовые переходы второго рода в методе коллективных переменных (К.: Наук. думка, 1985);

Квантово-статистическая теория неупорядоченных систем (К.: Наук. думка, 1991; зі співавтор.);

Основи квантової механіки (К.: Либідь, 1995; 2002 з доп.);

Мікроскопічна теорія фазових переходів у тривимірних системах (Л.: Євросвіт, зі співавтор.);

Вибрані праці. Фізика Л.: В-во Львівської політехніки, 2005);

Вибрані праці. Економіка (Л.: В-во Львівської політехніки, 2005)


У 1969 році у місті Львові І.Р.Юхновським створено Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. На його основі у 1990 році засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

Протягом 1990-1998 років І.Р.Юхновський очолював Західний науковий центр НАН України.

Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні І.Р.Юхновський у 1996 році заснував Фонд підтримки науки.


У 1990 році І.Р.Юхновського обрано депутатом Верховної Ради України. В парламенті очолював опозицію як Голова Народної Ради.


У 1990-1993 рр. був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради.

У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України.


У 1992-1993 рр. працював на посаді Першого віце-прем'єр міністра України.


У 1994 р. вдруге обраний депутатом Верховної Ради України.

У 1994-1996 рр. був лідером депутатської групи "Державність".

У 1996 р. за його ініціативою створена Міжвідомча аналітична консультативна рада при Кабінеті Міністрів України.


У 1998 р. втретє обраний народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху.

Протягом грудня 1999 р. – березня 2002 р. був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України.


У 2002 р. вчетверте обраний до Верховної Ради України за єдиним списком від блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", входив до складу фракції "Наша Україна" і був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів, член ради НС "Наша Україна".


У червні 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України І.Р.Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті – центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.


Література

Енциклопедія українознавства: В 10 томах / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.


Ресурси інтернету

Відкрита Україна

Портал Верховної Ради

Наукове товариство ім.Т.Шевченка


Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  18.12.2008
Відредаґовано: 27.01.2009
Переглядів: 2151



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/1156.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB