На головну сторінку

Володимир Миколайович Перетц




Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 19.01.1870 - 24.09.1935
Місце народження: Петербург

Біографія

http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)

Володимир М. Перетц (1870-1935), філолог, дослідник і видавець, численних пам'яток давньої і середньої української літератури і української творчості, був не тільки істориком й видатним теоретиком літератури, але й організатором українського наукового життя й ініціатором багатьох наукових починів.

Заснований 1907 р. і очолюваний ним "Семинарий Русской Филологии" при Університеті св. Володимира в Києві об'єднав невеликий початково гурт студентів і дослідників, і вислідом їх наукової роботи була низка праць і доповідей, друкованих здебільшого в київських Записках Наукового Товариства. Вже тоді діяльність цього семінару викликала доноси й напади з боку російських чорносотенних кіл, що цей "семінар... був виконним органом української партії в Києві і розсадником для українізації російської студіюючої молоді".

З найменуванням проф. В.М. Перетца 1914 р. на академіка російської Академії Наук і з переїздом його в Петербург туди ж був перенесений і згаданий семінар, продовжуючи там свою діяльність і підготовку дослідницьких кадрів. Учасниками цього семінару в різні періоди його існування був цілий ряд дослідників, видатних пізніших науковців, філологів і літературознавців, між ними: Варвара П. Адріянова-Перетц (дружина акад. В. М. Перетца), О. В. Багрій, С. Д. Балухатий, О. П. Баранніков, Л.Т. Білецький, С.А. Бугославський, О.С. Г'рузинський, М.К. Гудзій, І.П. Єремин (Єрьомін). В.І. Маслов, С.І. Маслов, І. Огієнко, В. Отроконський, О.А. Назаревський, А.І. Нікіфіров, С. Шевченко, С.О. Щеглова й інші.

Після створення Української Академії Наук в Києві акад. В. М. Перетц був о6раний в 1919 р. теж на академіка цієї Академії і включився в її наукову роботу.

Тоді ж в 1921 р. заходами акад. В.М. Перетца постає Товариство дослідників української історії, письменства й мови в Ленінграді, яке об'єднує під його головуванням великий гурт осіб, зацікавлених цим досліджуванням.

В 1926 poці це товариство мало 31 дійсного члена і 5 членів співробітників і, працюючи початково як комісія ВУАН, перетворилося згодом, в 1928 poці, на філію ВУАН. Активними членами цього товариства, доповідачами і співробітниками видаваних ним Наукових збірників, (т. І, К., 1928,т. ІІ, К., 1929,т. III, 1931), 6ули м. ін. такі видатні вчені, як Ів. Рибаков, Ів. Фетісов, Ів. Абрамов, В. Боцяновський, В. Данилів, Ар. Лященко, Д. Абрамович, С.О.Щеглова, П. Потоцький, К. Копержинський, В. Адріянова-Перетц, С. Маслов та ін.

Працюючи у ВУАН й очолюючи в ньому з 1927 р. Комісію давнього українського письменства, акад. В.М. Перепц об'єднав для пpaці над складанням бібліографії давнього письменства, розшуків по архівах і бібліотеках пам'яток давньої і середньої літератури, підготовки їx до друку і філологічного їх дослідження не тільки київських учених, але теж ленінградських і московських.

Воднораз із цією організаційною роботою акад. В. Перетц працював дуже видатио теж науково, публікуючи цілу низку важливих праць, між ними:

"Нові дані до історії школярських братств на Вкраїні" (ЗІФВ, II-III, 1923),

"Ще раз дума про Олексія Поповича" (ЗНТШ, тт. 141- 143, 1926),

"Слово о полку Ігоревім". Пам'ятка феодальної України-Руси XII віку (К., 1926),

"Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI-XVIII вв. (Сб. ОРЯиСЛ,т. 101, № 2, 1926),

"К изучению "Слова о полку Игореве" (Л., 1926), "Работы по русской и украинской литературе Академии Наук за десять лет - 1917 – 1927" (Л., 1927),

"Ще одна вірша про Гетьмана Мазепу" (у Зб. на пошану акад. Д Й. Багалія, К.,1927),

"До питання про літературні джерела давнього українського літопису" (у Зб. на пош. Акад. М.С. Грушевського,т. II., К., 1928) та інші.


У своїх дослідах і працях акад. В. М. Перетц дотримувався панівної в українській нayці і суперечної офіційним совєтським настановам тези про українськість пам'яток і літературних традицій княжого Києва і був рішучим противником будь-якого встрявання партійних чи урядових чинників у справи науки, перестерігаючи м. ін. акад. М.С. Грушевського перед непотрібними . зверненнями чи відкликами до урядових кіл в таких чи інших справах академічного житгя цитатою із літопису: "Не наводити поганих на землю Руську". Все це і зробило осо6у академіка несприйнятною для режиму і призвело до його ліквідації. В 1933 poці він був відірваний від наукової праці і засланий до Саратова, де й помер 1935 або 1936 року.


Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  08.10.2008
Відредаґовано: 02.12.2008
Переглядів: 1180



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/1028.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB