Віка

На професійну сцену львів’янка Вікторія Врадій вийшла ще школяркою - з 1976 року вона співала в популярному ВІА "Арніка" (що його 1972-го заснував Віктор Морозов). Репертуар Вікторії того часу - типова українська естрада "а ля Софія Ротару", дві пісні у її виконанні тоді вийшли на одному із збірних міньйонів фірми "Мелодія". Пізніше, паралельно з навчанням у Львівському університеті, вона співала в джаз-роковій групі Юрія Варума "Лабіринт" - в 1985 році Віку з групою вижили з України (до Горького). В 1986 році вона записала з Михайлом Боярським дві пісні Юрія Чернавського до музичного фільму "Вище райдуги". Та перший справжній успіх до Вікторії приходить лише в 1989 році - вона знайомиться з стьоб-роковими Братами Гадюкіними і записує з ними п’ять пісень. На першій "Червоній руті" її об’являють як "Сестра Віка ... без братів Гадюкіних" - і вона, випередивши своїх "Братів ...", завойовує перше місце в категорії рок-виконавців. Остаточно вони розлучилися в грудні 1989 року - Алла Пугачова не відважилася запросити її разом з "Братами ..." на шоу "Різдвяні зустрічі". Та вже в січні 1990 року на "Міс-Рок-Європа" в Києві вона отримала відразу п’ять різних призів і лауреатське звання. Спочатку Віка співає в супроводі комп’ютерного запису, та по мірі збільшення складу її гурту "Віка" музика стає все більш живою. До запису першого альбому "Мамо, я дурна", випущеного на касетці фірмою "Кобза", причетні: Володимир Бебешко - клавішні, музика, звукорежисура; Ярослав Василенко - барабани; Орест Левицький - сакс; Володимир Ярун (екс-"Рок-сервіс") - гітара; Ігор Завгородній (екс-"Слід", "Зимовий сад") - гітара. Віка закінчує Московський інститут театру і сцени ім. Гнєсіних за спеціальністю "режисер естради" і пробує себе в кіно - знімається в головній ролі в фільмі В. Денисенка "Мана". З другої спроби, в січні 1992 року, Віка отримує титул "Міс Рок-Європа". По цьому вона записує альбоми "По цимбалах" та "Львівський стьоб", і в липні 1993 року виїжджає до Нью-Йорка на заробітки, надовго залишивши нашу рок-сцену (з часом там у неї з’явився власний гурт "Exіt"). В 1995 році фірма НАК нагадала про Віку, випустивши касетковий збірник її кращих записів. Восени 2000-го в серіі "Музична Колекція Львова" (спільний випуск "АТЯБА" і Росток Рекордс) побачив світ перший CD Віки - заново перезведений Володимиром Бебешком збірник "Тинди-ринди Forever". Успіх компакту спричинився до того, що решту її пісень випустили в квітні 2001-го на другому збірникові "Америка i голi баби".
джерело: http://kmstudio.com.ua/index.php?nma=cherem&fla=stat&nm=vika
фото: http://zik.com.ua/2005/3/25/news8822.htm та http://soft-best.ws/forum/index.php?showtopic=30098