Суперечностей - гора. Щось мішає нашим прикарпатцям навіть у собі розібратися. То радує, що "такі цікаві люди за Україну", то "гнилі суспільні покидьки", заклики до віри у "Рідних Богів", а то вже з другого боку від поважної людини щось на кшалт - Слава Богу, що у жидів хвалити одне одного навчились. Дописам хворої дівчинки не дивуюсь...А яка "культура" - засуньте, оближіть і т.д. і т. п.. Рахував цей сайт одним з найкращих...

Ой Бунтарю, Бунтарю, Ви як та квочка, що висидженим нею каченятам забороняла лізти в воду. Не всі Українці мислять однаково, а декотрі - й зовсім не так, як Ви. Невже будете розстрілювати?

А найсумніше, що гумору не чуєте... Українець без почуття гумору... це ще одне протиріччя. Внутрішнє. Мабуть, від якоїсь травми.

Так, травма є. Від отого шаленого наступу на все українське з боку антинародної партії діючої влади, а ми все шуткуємо...Щодо стрілянини - то тут у вас свої чемпіони. Тепер вже я сміюся.

Не слухайте хлопці опортуністів, колаборантів та противсіхів! Боротися треба. І кожен робить це своїми доступними методами, одні пишуть вірші, другі кліпи на підтримку, треті ходять та набридають по квартирах, четверті постійно ходять на різні мітинги-"збіговиська" протесту тощо. Казав же один чоловік "Борітеся - поборете, вам Бог помагає!"

Свята правда.
Якби ще наші хлопці вчились так як треба...

Але вірші у Бунтаря хороші. Ну, ще не знає вояк, куди стріляти - можна поки що порозважатись. Тіпа.

До Бунтаря.
Але мушу визнати що я не фанатик ВО Свобода. Ні, сам Тянгнибок чи Фаріон, можливо, і непогані люди. Але туди масово записались "молодіжні лідери та діячі". А цей контиґент, в основній своїй масі, у крашому випадку, пустопорожній. А у гіршому - хилиться за вітром. Є й винятки. Але то, на жаль, лиш винятки.

Бачте, багато людей хоче щось змінити. Але після того, як стане депутатом - то вже не треба нічого міняти. Бо тоді для нього чи неї позитивні зміни ВЖЕ відбулися!

Не грійте в душах зло, воно пусте.
Воно не варте ні тепла, ні часу,
але росте, наче бамбук росте,
і пробиває наскрізь вас одразу.
І ви - не ви, а вже суцільне зло,
оте нестримне, підле і колюче,
таке, що вже і вас переросло,
і нависає над життям, як кручі.
Тоді вже і спасення не чекай,
бо зло палять і у вогні пекельнім
згорить усе: душа, і плоть, і край,
який ти отруїв тим злом смертельним!

"Свобода" - чи не єдина партія, що може пройти в парламент і має добротну ідейну основу. Я нічого не маю проти "Батьківщини" чи "Удару", та думаю, що права українців у Україні(а вони зараз потребують найбільшого захистку) повинна представляти політична сила саме такого напрямку. Щодо "пустопорожніх" молодих її представників -
політиками не народжуються, а зраді, я думаю, зможе протистояти сувора дисципліна всередині партії. І не я один так думаю, кликніть на цю ссилку http://www.svoboda.org.ua/- передові українські літератори-перекладачі, Дмитро Павличко,член Президії всесвітньої координаційної ради Євген Гірник та багато інших.

До слів Героя України, поета, перекладача, літературного критика, дипломата, громадського діяча, першого голови Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка, Дмитра Павличка - поета-пісняра, чиї пісні нас ніколи не залишають байдужими, на цьому сайті мали би прислухатись http://www.youtube.com/watch?v=xA0AP28ElUc&feature=player_embedded

Дід Василь казав розважитись треба.

Поросячий виск
Байка

З клітки вийшли поросята
у одній господі,
перерили хряки кляті
бульбу на городі.
Насвинячили добряче,
все перевернули,
а Господар як побачив -
завищали здуру.
А найгірше - оті свині
з"їли діжку меду,
що захована під тином
надійним спереду.
У ту діжку бідні бджілки
кожен рік потроху
відкладали щедро дрібки,
скільки мали змогу,
щоб коли біда, чи лихо
з голоду не вмерти.
З"їли поросята тихо,
рохкаючи вперто.
Як розгнівався Господар
за те свинство справжнє,
що і свиням на городі
стало зразу страшно.
От вони сплели легенду
й сперли все на Кішку:
"Розікрала всю фазенду!
З"їла меду діжку!
Ану в суд! Ач, ненаситна,
скільки розікрала!
Он і шубка в неї видна
й статна, ніби пава!
Певно медом візажистам
платить кожну днину,
ходить, ніби-то пречиста!" -
лепетали свині -
"А поміг їй Бровко красти,
що стеріг ту діжку -
в нього в буді була часто
обглодана кістка!
А ми, бідні, тут не винні
ні на цент, чи йоту.
То все Кішка. От безстидна!
То її робота!"

Отак в нас не раз буває,
коли рило в пусі,
всю вину на когось пхаєм
ще й тим пухом душим.

Це що, про Юлю та Юська?

Тому, кого Ви назвали Юсьом, гарно написав Дмитро Павличко http://www.pravda.com.ua/columns/2012/07/26/6969585/

Рекомендую прочитати http://firtka.if.ua/?action=show&id=23354.

Спільното волі,
Воцарись в серцях,
Омолоди кожну клітинку крові!
Блукать доволі.
Освіти нам шлях,
Дай майбуття,
А насамперед - долю!

Я не люблю рушники у музеях,
тихо гидую дівчат із цигарками.
Вкотре розгублено вигукну: Де я
поміж нью-йорками та ігарками?

Хто ми усі чи у часі, чи в просторі,
в розкошах збочені, зігнуті працею -
чи на Всевишнім забутому острові,
чи Сатаною зґвалтована нація?

Що за міраж вабить нас - Україна
там, де мільйони блукають світами?
Чую - калина, римую - руїна
разом з чорнобильськими солов'ями.

Кожен в свій час неприкаяно ляжемо
смальтою доль у мозаїку вічності.
Застерегти не зумієм, не скажемо -
мудрі і навчені - із потойбічності.
Сергій Цушко

ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ!

До Діда Василя:
Дуже сподобався вірш, що Ви надрукуали, але я ж дуже суперечлива... Я теж не люблю рушники у музеях, та й по музеях не ходжу.
Але палю цигарки, і в такому віці ніц не відбереш. Зате умію пояснити своїм вихованцям усю суть отого непотребу!..
Мої учні ніколи не візьмуть до рота цигарку!!!

ЛІСОВА БАЙКА

В лісі вибори грядуть,
ну а вовча зграя
(хоч ти верть, а хоч ти круть)
чує, що програє.
На збіговиську своїм
вирішують cірі,
як би то вдалося їм
обдурити звірів.
- Що ж робити, як нема
вже до нас довіри?
- Треба всіх обмахлювать -
завив з горя Сірий -
- У комісії включить
самих делетантів,
ну а їх вже обдурить
вистачить таланту!
От і стали призначать
по усіх дільницях
хто не вміє рахувать,
або тільки вчиться.
Позбирали зі дворів
по усій окрузі
безпросвітних пияків,
хвойд і боягузів,
Посадили баранів,
зайців полохливих,
відео провели в хлів
для новин брехливих.
У комісії ввели
кротів, що осліпли,
молодих ягнят і тих,
що й нема на світі.
Хай спробують отакі
дати толк паперам,
А об"явить результат
хай глуха тетеря!

Та забули шахраї,
що не все так просто -
є ще в лісі бугаї
і уперті лосі.
Та й з сусідніх вже полян
поз"їжджались гості,
брехня вовча і обман
всім - як в горлі кості!

Люстрація
Час перемін. Невпинно час гряде
і озирнутися не встигнеш скоро -
як вдарить грім по нинішнім Ніде
і буде суд над тим, що було вчора.

Тож не прогав, лови щасливу мить.
допоки ще покаятись не пізно,
бо судді йдуть зі сивини століть
і суплять брови, і взирають грізно.

Покайся! Привселюдно і в душі.
Лиш не лукав - і то тобі зачтеться.
Час перемін вже заглядає в дім -
люструй думки і дії, ради честі!

ДО ГРОМАДЯНИНА

Громадянине! Ось настав твій час!
І зараз ти вирішуєш по праву
Яке майбутнє завтра дітям даш,
Яку у спадок передаш державу!

Якщо не хочеш проводжать синів
В гарячі точки у чужих мундирах,
Як не байдужі сльози матерів
І вдів двадцятирічних на могилах,
Як не бажаєш смерті немовлят
Від вибухів терактів непокори,
Якщо не хочеш гуркоту гармат,
Замісто плугів - танків в чистім полі,
Тоді рішай, ти - зараз головний.
Коли не хочеш сам служить чужинцю,
Послухай серце і мовчать не смій -
Роби, як і належить українцю!

Тобі дано рішати у цю мить
Чи будеш мати вільную державу,
Чи знов комусь вклонятись і служить,
Та "гопака" гуляти на забавах.

Рішай, щоб потім не судити тих,
Кого ти сам штовхаєш у безодню,
Опам"ятай їх до початку лих,
Не жди до завтра, голосуй сьогодні!

Зайди в кабінку і подумай сперш,
Як ставити свій хрестик на папері:
Чи хочеш в хату запустити смерч,
Чи в світле майбуття відкрити двері!

Як переміг у собі ти раба -
то сам і вибирай поводиря!
А коли прагнеш краще дальше жити -
зумій свій вибір з честю захистити!