У Гоголя Тарас Бульба на власні очі бачив, як тортурують рідного сина, та чув, як той галасує: "Батьку, чи чуєш ти?" Тоді з ризиком для життя Тарас Бульба крикнув: "Чую, синку!" А зараз навпаки, може, батька закатують, тому й мій лемент: "Синку Остапе, я йду на Калину, й не знаю, чи повернуся живим. Якщо ні, помолися за мене. Чи чуєш ти мене, синку?"
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
Спасибі, пані Соболєвська!
Щойно повернувся з мітингу на Калині (Новий Арбат), все пройшло спокійно, жодної провокації не сталося й нікого на цей раз не били. Менталітету зібралося сила-силенна, з інших міст навезли, автозаки по всій довжині проспекту, усі менти озброєні, неначе на війну. Ну, обійшлося, то й слава Богові!
А якщо ще хтось захоче підписати листа, це можливо лише сьогодні вдень, бо ввечері його відправлять, й запис буде припинено.
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
Ще один спогад про події 20-річної давності про вкрадену перемогу: Коли сталося народне повстання проти совків, на склепінні Білого Дому на Москві допіро стирчав набридлий офіціозний двоколірний прапор совкової ніби Росії, а насправді невідомо чого. На той час серед повстанців були люди, які вміли заробляти гроші, та на знак протесту здійняли на гелійовому аеростаті триколірний прапор Вільної Росії (на жаль, згодом його вкрали шахраї з Партії Ведмежих Послуг, та й досі тримають). Наступного дня, себто 20 серпня, приїхали звідкись люди із жовто-блакитним українським прапором. Побачивши їх, я зрадів та гукнув: здорові були, хлопці! У відповідь так радісно загойкали, що відразу впізнав: гуцули! Аж бачу – аеростата стягають за линву додолу. Десь хвилин за двадцять знов здійняли угору, а там вже два прапори - російський триколір та український двоколір, ото ж яка мені була радість! Згодом ще чимало різних прапорів услід поначепляли, але ж земляки нас підтримали найпершими, отим пишаюся й не забуду, спасибі ж вам, мужні хлопці-гуцули!
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
А вже мені ота бісова ментура! Сьогодні разом із дружиною були на акції протесту на Болотній. Зібралися та протягом двох із половиною годин даремно чекали початку, але мітинг так і не почався, оскільки ментура не пропустила організаторів – Навального, Нємцова, Удальцова та інших. Отакий винайшли метод подолання громадського протесту! Затримані ініціатори акції на знак незгоди влаштували сидячий протест на східцях кінотеатру "Ударник" та через мобільники сповістили про це учасників мітингу, звернувшися із запрошенням підтримати. Негайно десятки тисяч людей рушили назад, на "Ударник". По дорозі нас намагалися затримати біля кордону із детекторами-металошукачами. Людей було десятки тисяч, з такою масою так обходитися не можна. Спочатку скандували вимогу пропустити, потім натиснули, перекинули будки-бар’єри та ще й зламали, ментура злякалася та повтікала. А вже біля "Ударнику" озброєних менталітетів зібралася така тьма-тьмуща, що вже вдіяти нічого було не можна. Провокація сталася, люди постраждали.
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
У тутешній пресі з’явилися повідомлення, ніби учасники акції побили зйомочну групу НТВ, не вірте, це наклеп. Ми обоє там були та знаємо: ніхто їх не бив. А провокацію сама ж поліція і вчинила.
_____________________________ Хто може слухати музику, слухайте її!
Ентевешників дійсно не били. Ганьбу їм скандували, це було, свистіли, люлюкали теж, а вже про бійку то все брехня, але їм не звикати, безсоромні очи й не таке перелупають.
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
Після Болота незмінно беру активну участь в усіх акціях протесту. Свою стареньку не беру, бо почуває себе негаразд, сам наразі ходжу. Дещо трохи ніяково, бо там здебільшого молодь, така гарна, квітуча, а тут сивий дід виповз… Алеж нівроку, зустрічають радо, хлопці руки тиснуть, дівчата (добре, дружина не зна!) цілують, квітку білу ось подарували… Дотемна гуртом по Москві гуляли, сутичок з ОМОНом уникали старовинними провулками, щось проти влади скандували, співали… А зараз, нишпорячи в iнеті, раптом знайшов власне фото, вам, земляки, надсилаю, подивіться-но, як ваш Дід_з_сопілкою на Москві тішиться менталітетів дражнить... Головне – ніхто не боїться!
Рано приїхали ОМОНівці, відбулася атака, били киями, чоботами, десятків з два наших скрутили, заштовхали до автозаків. Білий Табір поруйнували. Пишу на ноутбуці, що далі - невідомо. Знаю одне - я не змирюся і не ховатимуся за спини чудових молодих хлопців і дівчат, з якими був разом на Чистих Прудах протягом останнього тиждня, я їх не зраджу, а що й як буде надалі - побачимо. При змозі вам писатиму. Будьмо!
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
Пане Юрію, а може побережіть себе і пані Наталю? Невже ота політика вартує Вашого щастя і спокою? Я розумію, що Ви хочете підтримати молодь і вболіваєте за справу, але невже, знову ж питаю, оце все варте Вашого з пані Наталею щастя і спокою?
П.С. Ви дуже колоритний на фото з білою квіткою, але Вам більше личить, коли Ви поруч з п. Наталею.
Повірте!
Щось мені сумно стає, як про Вас читаю... Послухайте мене, бо мені сумно...
А ще подумайте за пані Наталю, якщо раптом Вам не пощастить!..
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Вдячна Вам, Макошо, за те, що дбаєте про мене, але ж який спокій можливий, як за такої влади живемо? Невже минеться лихо, як сидіти тихо? Ні, воно нападатиме, і пасивність не врятує, а навпаки розчавить. Якось захищатися треба. Мені самій це не під силу, але я можу надавати моральної підтримки тим, хто можуть і хочуть це робити, тим паче хто вже роблять. І мій Юрій у тому числі.
_____________________________ Хто може слухати музику, слухайте її!
Звечора у Москві на Пушці відбувся мітинг на підтримку політичних в‘язнів. Повернувся я пізно ввечері, усе пройшло гаразд. Бачив Навального в оточенні чималого натовпу, звідусіль знімали на камери. Ближче підійти не вдалося, але й так все чув. Він адвокат, і говорив про здобуті документальні докази, що викривають Бастрикіна (отого що очолює Слідчий Комітет) у вчиненні важкого кримінального злочину, і тепер політична ситуація вступає до рішучої фази, мирними промовами вже не обійдеться. Мітинг у цілому показав, що підтримка принаймні з боку громадськості досить вагома. Що буде далі, я повідомлю. Тут вже хто кого, або – або. Alea jacta esto, tertium non datur, як казали римляни.
_____________________________ Добра бджілка не тая, що дужче дзижчить,
А котра більше меду до вулика носить.
Не знаю, що таке"Alea jacta esto, tertium non datur", але давно не бачила на сайті унікального п. Юрія Крилатова. Та і дружина його мовчить...
А тепер до Діда Василя, бо таку унікальну сторінку Він обов'язково перегляне: Ви, Діду Василю, питаєте мене за вірші? Далися Вам ті вірші!.. От відгадайте легеньку загадку (і Ви, панове Юрію з пані Наталею), яку я придумала і поклала на риму:
Металева я фігура
На дубовому стовпі.
У Франка довбав я мури,
В москаля був на серпі.
(відгадка занадто легка, зате можна пошкіритися !.
Пілямова (знову ж до Діда Василя): нотна програма зветься "Фінал", але ноти писатиму взимку, а зараз хочу по горах-лісах полазити, допоки тепло, хмизу на зиму заготувати і дров (газу ж то нема!), а ще батькам у селі допомогти з заготівлями. Ноти встигнуть надрукуватися. Та нікому й не горить з ними, з нотами, якщо правду казати...
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Спасибі,Макошо, що пам'ятаєте про нас. Латиною вираз Alea jacta esto, tertium non datur означає: або це, або те, третього не буде. Ніби так сказав Цезар, перейшовши Рубікон, маючи на увазі, що повернення назад вже не може бути. Тут у нас цього літа події теж далеченько зайшли, невідомо, як буде далі. На днях відвідаю Миколаїв, у моєї мами ювілей - 90 років, згодом повернуся до Москви й далі ще писатиму.
_____________________________ Хто може слухати музику, слухайте її!
Нащо Вам той Цезар? Своїх мудреців було достатньо... А для Вас іще одна загадочка: Я вночі була на віллі,
Нюхала троянди білі.
Бал гудів на сто персон...
Виявляється - це...
Щось, може, і не те пишу, але хочеться, щоб такі "загадочки" вигадували, ставши раптом мрійниками без грошей, полохливі і зрадливі невігласи, які дориваються до корита і не можуть нажертися халявної баланди, насититися грошовими помиями, затоптуючи одне одного, рохкаючи і чавкаючи, плямкаючи і зневажаючи решту довкілля, жуючи і жеручи, а потім "зносячись" з їх подібною наволоччю і запліднюючись, як хом'яки, тільки не хом'яками, а ще гіршою огидною сволотою, яку раптом якийсь, певно такий самий випердок, раптом назвав "золотою молоддю".
Правда, золото - це зло! Зроду не носила і не буду!
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Ти, Макошо, добре про все сказала, але золото тут взагалі ні до чого, адже мова йдеться про суспільні помиї, нехай і при "баблі". Ти гадаєш, вони таке прочитають? Твої коментарі - вилами по воді. Мало того, вони і надалі п'яні сідатимуть за кермо десь на Гаваях і нічого їм за це не буде. А тебе вичислять у Карпатах отакі смердючі виродки і, у кращому випадку, закриють у психлікарні.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Еге-ж бо! Роззявилася я сидіти в інтернеті біля бабусиної хатки! Я проста собі дівка, та не москалями зроблена!
А золото - зло! І церква - злодії, най не кажу гірше...
Все, мені пора додому...
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!
