15 травня 1873 року народився Павло Скоропадський, військовий діяч, політик, гетьман Української держави (1918 р.). Після Лютневої революції в Росії у липні-серпні 1917 р. українізував на Тернопільщині 40-тисячний 34-й корпус 7-ї армії. У жовтні обраний почесним Отаманом Вільного Козацтва України. У лютому 1918 р. за його участю створено опозиційну до соціалістичної Центральної Ради Українську народну громаду. 29 квітня 1918 р. був проголошений Гетьманом Української держави. Значну увагу приділяв розбудові держави та регулярної армії. Сприяв становленню української освіти та науки, а також культури. Листопадові революції 1918 р. в Австро-Угорщині та Німеччині ліквідували зовнішню основу стабільності влади гетьмана. Цим і скористалися соціалістичні партії, що підняли повстання проти П.Скоропадського, який у нових геополітичних умовах оголосив федерацію із "білою" Росією. 14 грудня 1918 р. гетьман зрікся влади на користь Директорії. Виїхав до Німеччини, де займався активною політичною діяльністю, заснував Український науковий інститут, Українську громаду в Берліні, очолював політичний табір гетьманців. Помер 25 квітня 1945 р. у Баварії.
|
