| |
Бездушне тіло, а в ньому -
Смуток і брехня,
Воно без сумніву вбива
І забува, і забува...
Його ще містом назива,
Моя душа ввесь час блука,
Сама себе у просторах шука...
Не спить і щоночі турбує мене,
А в моїй голові постійна війна.
Без любові та волі – це днина моя,
Я щоночі не сплю, бо бачу тебе...
Приспів:
А думки, як бджоли,
Живуть в мені
І любов тимчасова
Помирає десь на дні,
На дні сірих вулиць,
Де час безкарних днів,
Але я живу...
Дай мені крила,
Дай мені адресу, де воля живе!
Дай мені надію,
Хай любов мене не мине!
І кожна мить в мені гримить
Та кровотечу суму не спинить,
В мені болить, в мені болить
І прагну я кайдани розчепить...
Агресія, рух і крик біди
Мене наштовхують завжди
Зникати в сірих стінах нори
І тут, як завжди, я зникаю
І мрії час мої вбива,
Любов для всіх тільки слова,
Незрозумілі слова
І фальшиві зізнання,
Невідоме для всіх
Твоє існування...
Речитатив:
Істерія в місті, як завжди,
Не щирість, асфальт, неонові вогні,
, гроші, повії, бомжі,
Все, що я бачу, не здається мені,
Не знайома атмосфера, матюки на стінах,
Безпорадна людина, безпорадна країна,
Кримінал, новини, попса,
А хтось і досі думає що це воля... Поділитись сторінкою: 
| |
