Скинем светри

Знаю з вітром твої обійми,
Знає їх і цей розбитий вокзал...
Дні чекання такі повільні,
Хвилини прощання, розпачу шквал...
І як відпустити твої тонкі пальці?..
Лишилося зовсім трохи - і ти
Мене закрутила в осінньому вальсі,
Я знову забув як без тебе іти...

Чи зафіксує пам'ять дотик твій?..
Таким самотнім місто ще не було...
Зриваюся з дротів і голос мій
В автобусах холодних з вікон дує...
Я знаю як нам сняться спільні сни
І сотні неможливих кілометрів...
Дотягнемо до сонця, до весни,
Годинники знімемо, скинем светри!
Скинем светри...

Від диких ревнощів злечу з мостів,
Схопити хочеться й не відпускати!
Якби ж я точно знав, що твій, я твій!
Якби ж я міг без тебе засинати...
Я знаю як нам сняться спільні сни
І сотні неможливих кілометрів...
Дотягнемо до сонця, до весни,
Годинники знімемо, скинем светри!
Скинем светри... Скинем светри...
Скинем светри... Скинем светри...

Поділитись сторінкою: