Я поклав своє кохання на вівтар

Осінь залистопадила,
У душі задощило,
Ти кохання не зрадила,
Ти його загубила...
Те, що серцем я вимріяв,   |
Зберегти не змогла ти,     |
Журавлиному вирію          |
Віддала на крилята.        | (2)

Приспів:
А я поклав своє кохання    |
На вівтар                  |
І його благословив         |
Небесний цар,              |
А ти любов мою розбила,    |
Мов кришталь,              |
І за тим тобі, що сталося, |
Не жаль...                 | (2)

Були ночі вінчальними,
Птаха щастя кружляла,
Та з гіркими печалями
Нас журба повінчала...
Нас любов повінчала,
Не Всевишнього волею,      |
А твоїм небажанням         |
Не зустрілися з долею,     |
Розминулись з коханням...  | (2)

Приспів.

Не Всевишнього волею,      |
А твоїм небажанням         |
Не зустрілися з долею,     |
Розминулись з коханням...  | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: