Шипшинка

Пелюсток п'ять шипшинка
Простягає до мене.
Золота серединка,
Знизу листя зелене.
Ніби вбрана шовками,
Така ніжна лелітка.
На гілках із шипами
Порцелянова квітка.

Запах лагідний лине,
Проводжає в минуле.
Воскрешає хвилини,
Що в душі десь заснули.
Вдвох збирали шипшину.
Пам'ятаю і досі,
Цілував без упину
Ти лице моє й коси.

Цілував мої губи,
Називав мене - мила.
Обіймав і голубив...
Зашарілась шипшина.
Стільки літ промайнуло...
Чи того нам бажалось?
Тихим щемом війнуло,
У душі десь озвалось.
                                                                                .
Сивини павутинка,
Півжиття за плечима.
Скаже хтось - гарна жінка,
Та з сумними очима.
Дорогі мені квіти
Пригортаю до серця.
Зачароване літо,
Теплим спогадом ллється.

Поділитись сторінкою: