| |
Колобок-молодець, непосида-стрибунець,
Котиться із казки в казку навпростець.
Якось закотився в казку Колобок,
Де в Бичка з соломи смоляний бочок.
Колобок гарненько діда попросив,
Щоби той звіряток з льоху відпустив.
Колобок-мандрівник,
Рум'яненький круглий бік,
Людям і звірятам помагати звик.
Виростити ріпку вигадав дідок,
Діду помагати взявся колобок:
Проганяв із грядки галок, горобців,
Міряв ріпці гичку, смикав бур'янці.
Колобок-молодець, непосида-стрибунець,
Котиться із казки в казку навпростець.
Жив собі Телесик, та мале хлоп'я
Захотіла з'їсти тітонька Змія.
Їж мене! – до неї мовив мандрівник.
За той час Івасик від Змії утік.
Колобок-мандрівник,
Рум'яненький круглий бік,
Людям і звірятам помагати звик.
Колобок наш Оха теж перехитрив –
Бороду зелену Оху прищемив:
У своїй господі сам трудися ти,
Наймита ж додому врешті відпусти!
Колобок-молодець, непосида-стрибунець,
Котиться із казки в казку навпростець.
Дідові та бабі з крайнього села
Золоте яєчко курочка знесла.
Та яйце розбилось... Колобок втішав –
З курочкою в парі пісеньку співав.
Колобок-мандрівник,
Рум'яненький круглий бік,
Людям і звірятам помагати звик.
У наступній казці лиходіяв Змій,
А Котигорошко з ним вступив у бій.
Колобок на носа злому Змію – плиг,
І Котигорошко Змія переміг.
Колобок-молодець, непосида-стрибунець,
Котиться із казки в казку навпростець.
Колобка зустріла кізонька прудка,
Вдарити хотіла рогом Колобка.
Кізонько, будь чемна, – Колобок сказав. –
А як ні – чекає дідова лоза.
Колобок-мандрівник,
Рум'яненький круглий бік,
Людям і звірятам помагати звик.
Дідо рукавичку в лісі загубив,
Колобок знайшов її поміж дубів!
Дідовій собачці згубу показав,
Гавкнула собачка весело: Гав-гав.
Колобок-молодець, непосида-стрибунець,
Котиться із казки в казку навпростець. Поділитись сторінкою: 
| |
