| |
Кадділаки, ніссан, BMW, жигулі, мерседеси,
Повітряна куля, метро, реактивний літак.
Яку техніку дати тобі? Скільки швидкості треба?
Що б летів ти туди, куди ти не встигнеш ніяк.
Зупинись на шляху, відпочинь, озирнись на хвилину.
На узбіччі стоять твої друзі, твої вороги.
Ти натиснув гальмо, та хтось дихає, дихає в спину,
Швидше, швидше давай, не затримуйся, дороги ритм!
Приспів:
Дороги ритм, куди вона веде, ніхто не знає.
Лиш лабіринти там, в яких нема ні страху, ні жалю.
Дороги ритм, дитинства фотографії гортаю.
Це біля Мами я, на старті гонки дикої, стою.
І не має часу заглянути, долі в очі,
Вірним друзям, знайомим, а хоч би й собі.
Пишем друзям своїм запізнілі послання любові,
Жовтим золотом сонця, на чорнім як ніч полотні.
Крадькома кулаком ти вологу щоку витираєш,
Сльози падають, наче частинки душі, на траву.
За хвилину, за другу в життя швидкий потяг сідаєш,
Зачиняються двері, поїхали! Я ще живу.
Приспів.
Як хмаринка легенька, пухка, пропливеш над землею,
Куди вітер подує, летіти тобі.
Куди вітер подує, туди занесе тебе небо,
І забудеш від щастя про те, як було на землі.
Де спідкнувся, зігнувся, упав, та ніхто не побачив,
Закричав, я живий! По тобі протопталась юрба.
Тільки Бог піднімає з колін, та гріхи всі прощає,
І дає нам хвилину, секунду лиш для каяття.
Приспів.
Кадділаки, ніссан, BMW, жигулі, мерседеси,
Повітряна куля, метро, реактивний літак.
Яку техніку дати тобі? Скільки швидкості треба,
Що б летів ти туди... Та куди ж ти не встигнеш ніяк?.. Поділитись сторінкою: 
| |
