На хвилинку почекай

Тихо осінь жовтим листям закружляла у гаю,
Я на тебе зачекався, наче місяць на зорю.
Вийдеш ти, та не надовго. Поспішаєш до зорі,
Моє серце розриваєш на частиночки малі.

Приспів:
Ну почекай хоч на хвилину і від мене не тікай, |
Надивлюся в твої очі, мов блакитний небокрай.  |
У селі дівчат багато, лиш у мене ти одна,      |
Може зірка, може пісня, може квітка весняна.   | (2)

Вже лелеки закружляли понад гаєм, як колись,
Мої мрії про кохання десь у вирій понеслись.
Та у серці все чекання десь надію зігріва,
Що на другий рік зійдемось, наче долі два крила.

Приспів.

Мов на крилах, полетіла ти від рідної землі.
Вже у тебе є родина. Я ж самотній у селі.
Тиха осінь у чеканні заблудилася на мить,
Та кохання в моїм серці чомусь сумно так болить.

Приспів.

Поділитись сторінкою: