Та туман, туман по долині

Та туман, туман по долині,   | (2)
Та широкий лист на калині.

А ще ширший на дубочку,      | (2)
Кличе голуб голубочку.

Ой, хоч не свою, то чужую,   | (2)
Йди, голубко, поцілую.

Ой, нащо чужу цілувати       | (2)
Та й своїй жалю завдавати?

Лучче свою цілувати          | (2)
Та й чужій жалю завдавати.

Та червоная калинонька       | (2)
На яр-море схилилася.

Та на яр-море схилилася,     | (2)
Молодая дівчина
Та й зажурилась.

Дівчинонька та й зажурилась, | (2)
Що від роду та й відбилась.

Що від роду ще й від родини  | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
Ще й на чотири.

Та й на двадцять п'ять миль  |
Ще й на чотири,              | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
І на три палі.

Та й на двадцять п'ять миль  |
І на три палі,               | (2)
Та сидить сокіл на тополі.

Та й сидить сокіл на тополі  | (2)
Та й піє пісні усякої.

Потеряла свій віночок        | (2)
Через дурний розумочок.

Лю-лю, лю-лю, дитя, спати,   | (2)
Пора листи написати.

Пора листи написати          | (2)
Й до батенька одіслати.

Нехай батько не турбує,      | (2)
Дівці вінка не готує.

Поділитись сторінкою: