Небесний рушник

На рушнику вечірнього неба
Замерехтіли виткані зорі,
А вечір пахне димком і медом,
А молодик, як господар, в дозорі.

Приспів:
Він стоїть на сторожі любові,
Що, либонь, і йому не чужа.
Я пошану віддам рушникові,
Де любов – то небесна душа.

Той рушник із древлянського краю,
А на ньому розсипані зорі...
Наче з місяцем я розмовляю,
Ми неначе з ним разом в дозорі.

Приспів.

Поділитись сторінкою: