Моє дитинство золоте

Від отчого порога у білий світ дорога
Терновим цвітом забринить.
Та, щоб життя пізнати, неначе пташеня,
Ми вилітаємо в блакить!
І пам'ятаєм свято матусині поради:
Слова і мудрі, і прості.
У щасті і недолі не забувай ніколи
Ту землю, де вродився ти!

Приспів:
Моє дитинство золоте
У снах журавкою курличе,
Воно мене до дому кличе,
Де мальва за вікном цвіте!
Моє дитинство золоте
Мене у спогадах колише
І руки мами найніжніші,
Я Богу дякую за те!

А десь далеко зорі і небо неозоре,
Веселка птахою зліта!
Та наймиліша в світі одна стежина в житті,
Яка до дому поверта.
Зігріє і розрадить матусина порада:
Слова і мудрі, і прості.
У щасті і недолі не забувай ніколи
Ту землю, де вродився ти!

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: