Не вірте, панно

Не вірте, панно, тим розмовам,
Що наречений розлюбив.
Ваше ім'я було останнім словом, |
З котрим він навіки спочив!     | (2)

Крізь дим війни і морок сірий,
Через вогонь і бою шал
Світлою птахою в високий вирій  |
Пливла небом його душа.         | (2)

Дзвінок у двері і лист останній,
У котрім поки все гаразд,
А в цю хвилину він під небесами |
Повідає сонет про Вас!          |

Тепер летіть по світу, панно,
Не бійтесь розправляти крил,
Ангели, зачудовані віршами,     |
Вбережуть Вас від чорних сил.   | (2)

Поділитись сторінкою: