Зламані крила

Десь там глибоко в тобі
Тіло сковане льодом
Просить, а ти не чуєш,
Сонце сама замуруєш над ним.

Десь там по коридорах
Ходиш втоплена в сором,
Плачеш, ніхто не знає
Де ти - сон заховає твій біль.

Мала в руках і об землю розбила,
Було так близько - не долетіла,
Кинула вниз свої
Зламані крила...

Десь там на краю міста
Темно, розбиті вікна,
Холод на вухо скаже -
Потім жити не страшно.

Попелом страху очі закрила,
Голосу тіла чути не вміла,
Світло закрили
Зламані крила...

Поділитись сторінкою: