Він іде по воді

Він іде по воді, він тамує вогонь,
Не лишає слідів, окрім серця мого.
У тумані тіней одинока лиш тінь
Розбиватиме простір невидимих стін...

По воді, по воді і по краю небес,
Є надія одна, що тримає тебе
І тремтить між зірок полохлива свіча,
І за подихом терпне одне: "Ще не час..."

Ти боїшся тепла, ти тамуєш любов,
Ти мовчиш, бо слова забуваються знов,
І боїшся, що він може знов не прийти,
Тільки думка одна: Він іде по воді...

У секунди, що ти відраховуєш сам,
Тільки небо і небо вертає назад,
У пронизливій тиші він губить сліди
Мого подиху, тихше Він іде по воді...

Поділитись сторінкою: