Донечка

Якось ніби непомітно роки промайнули,
Дівчинку малу тендітну в пані обернули.
Коси русі гріють плечі, з гребінцем воркуючи,
Погляд теплий і безпечний радує, дивуючи.

Приспів:
Донечку красуню дуже-дуже треба,
Бо то сонця струни, бо то зірка з неба!
Радістю, душею серце нам полонить,
Піснею своєю все життя заповнить.

У житті своєму маєм щастя не без краю,
Скільки і за що не знаєм, віримо й чекаєм.
І воно з руки Господні' прийде нам до хати:
"Я вам доня від сьогодні, прошу шанувати".

Приспів.

Поділитись сторінкою: