Сніги понад нами

Сніги понад нами,
Онова у світі старім.
Сніги за снігами,
Сніги і нічого окрім.
Спинити не можна
Сніжинок примхливий політ.
З них думає кожна,
Що з неба її родовід.

Не відає жодна
В сум'ятті легких поривань,
Що світу безодня
І чисте оберне на твань.
Непам'ять - це благо?
Була б вона благом, якби
Безпам'ятна спрага
Не гнала в падоли журби.

Сумний колообіг
Єдину розраду лиша:
У юній подобі
Народиться знову душа...
Ні роду, ні віку,
Ні ймення свого не повім.
Сніги понад світом,
Сніги і нічого окрім.

Сніги понад нами...

Поділитись сторінкою: