Козак від’їжджає, а дівчина плаче...

1. Козак від'їжджає, а дівчина плаче:
   – Де ж ти від'їжджаєш, молодий козаче?    2

2. – А я від'їжджаю цесарю служити,
   Прошу тя, дівчино, за мнов не тужити!     2

3. Не тужи, дівчино, не заходи в тугу,
   Бо я від'їжджаю та й си найду другу!      2

4. – Ни хвались, козаче, то всьо Божя воля,
   Зломиш головоньку з вороного коня! [1]    2

5. [А] [2] під головою сина кабатина,
   Ходит, ручки ломит молода дівчина!        2

6. Треба до матінки поліфонувати [3],
   Щоби приїхала сина поховати!              2

7. Приїхала мати, почала плакати:
   – А де ж мій синочок, що 'го не видати?   2

8. – Тихо, стара мати, не плач, не журися,
   Три доби минуло, як твій син забився!     2

9. Три доби минуло, як 'го поховали,
   Штири пари коней до гробу спускали.       2

10. Штири пари коней до гробу спускали,
   А єго камбрати [4] на "Віват!" стріляли.  2

Поділитись сторінкою: