Ой, чого ж ти, мамо?

Ой, чого ж ти, мамо, посивіла рано?
А була ж у тебе золота коса.
Це тому, мій сину, що життя з полином  |
Бог у мою косу зачесав...              | (2)

Ой, чому ж ти, мамо, пісню не співаєш,
Чом скрипаль для тебе вже мовчить?..
Це тому, мій сину, що нема родини,     |
Лиш сова самотньо закричить...         | (2)

Знов в віконце мами кутають тумани
І не видно стежки до воріт...
Вже не йдуть до хати маму привітати    |
Діти і онуки стільки літ...            | (2)

Доля нещаслива, голівоньку сиву
До кого на старість прихилить?..
Відцвіла, як вишня, стала дітям лишня, |
Ой, як моє серденько болить!..         | (2)

Ой, чого ж ти, мамо, посивіла рано?
А була ж у тебе золота коса.
Це тому, мій сину, що життя з полином  |
Бог у мою косу зачесав...              | (2)

Поділитись сторінкою: