Тягни небо на себе

Всі історії в помилках,
Граблі чисті і нафарбовані,
Всі перони в недопалках
І обіцянки всі скасовані...
Ми собі все пробачили,
Все, що зайве, живе балконами,
Щастя ніби не втрачено,
Бо прибито до стін підковами...

Приспів:
Тягни небо на себе            |
І штовхай знов від краю,      |
Серденько поміж ребер,        |
Як дитину, цей світ гойдаю... | (2)

Надто палко колись обійме,
Світ довкола, як тінь, зімкнеться,
Коли в тишу велику зійде ритм,
Скаженого серця...
Ну, а поки небо на себе
І від себе, як на качелях,
Як звучатиме прісно Вебер
У розірваних небом стелях...

Приспів.

Поділитись сторінкою: