Мов медовим цвітом

Мов медовим цвітом вже п'янить нас літо,
Щебетом пташиним повниться земля,
Це моя кохана, дівчина жадана,           |
Моя покуттянка, ніжна й чарівна!         | (2)

Тут покутські зорі, мов чарівні долі,
Радісно злилися, наче два крила,
Кличе їх кохання, спогад і признання,    |
На рушник весільний доля привела!..      | (2)

Як цимбали й скрипки весело заграють,
Чути, що весілля лине з віддаля,
А на серці радість грає, мов на струнах, |
Ти зі мною поруч, доленька моя!          | (2)

Йдуть благословляти рідні батько й мати,
За столом весільним - друзі і рідня,
Будьте ж ви щасливі, в радості і мирі!   |
Нехай Матір Божа вас оберіга!            | (2)

Щоб не забувати батьківської хати,
Лебедину вірність завжди берегти,
Щоб дітей вінчати, правнуків діждати -   |
Спогад і кохання в серці пронести!       | (2)

Поділитись сторінкою: