Вишенька

Над Дніпром на теплому узвишші,
Де вітри гуляли поміж трав,
В час, коли в садах розквітли вишні, -
Вишенькою я тебе назвав.
Ти стоїш легка і незбагненна,
І обличчя світиться твоє.
Біла вишня, ніби наречена,
Мені білу руку подає.

Приспів:
Хрестиком червоним небо вишито,
Закотилось сонце за межу.
Пригорнись до мене, моя вишенько,
Я тобі про щастя розкажу.
Ворогам журу свою полишимо,
Сльози заховаємо в ночах.
Не сумуй, моя кирпата вишенько,
Притулися до мого плеча.

Мабуть, зна про все лише Всевишній, -
Може, він за нами підглядав.
Але ми були тоді безгрішні
І веселі, як в струмку вода.
Опадуть роки вишневим цвітом
І на осінь літо поверне.
Тільки будем вічно ми любити  -
Я тебе, а ти - лише мене.

Приспів.

Поділитись сторінкою: