| |
Em G
Не нарікаю я на Бога, не нарікаю ні на кого.
D C
Я сам себе, дурний, дурю, та ще й співаючи.
Em
Орю свій переліг — убогу ниву! —
G
Та й сію слово. Добрі жнива
G D
Колись-то зійдуть. І дурю
C Em
Себе-таки, себе самого...
Em C D Em
Орися ж ти, моя ниво, долом та горою!
Em C D Em
Та засійся, чорна ниво, волею ясною!
G D C G
Орися ж ти, розвернися, полем розстелися!
Am Em D Em
Та посійся добрим житом, долею полийся!
Розвернися ж на всі боки, ниво-десятино!
Та посійся не словами, а розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати, веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж, убогая ниво!!!
Em D Em
Чи не дурю себе я знову
G D
Своїм химерним добрим словом?
C G
Дурю! Бо лучче одурить
Am H7
Себе-таки, себе самого,
Em D G
Ніж з ворогом по правді жить
H7 Em
І всує нарікать на Бога! | |
