Колиска вітру

Де джерело кришталеве б’є,
В синіх горах дивне місце є.
Там юний вітер юність відродив,
В колисанці гойдається своїй.

Цілу ніч я з вітром колихався,
Він зі мною аж до хмар злітав.
Я йому казки розповідав,
Він мені свої пісні співав.

На світанку босий я іду
І додому стежки не знайду.
Мене мій вітер в полі переймав
І на прощання ніжно обіймав.

Цілий день із вітром ми прощались,
Поки темний вечір не настав.
Я йому казки розповідав,
Він мені свої пісні співав.