| |
Мої гори, ви - мої радости мить,
Моє горе лиш тілько вам зрозуміть.
Ви ховали від ворогів сю весну,
Я для вас свою принесу!..
Лиш би спокій і най би вже тишина,
З гір високих зійшла б жадана весна,
І собою врятує світ та й людину,
Зара б в гори на хвилину!
Приспів:
Забери мене і лиши мене, |
Де слова із думками |
Заплітаютси й розвіваютси |
Між моїми горами!.. | (2)
Мої гори, а я вас бачу у сні,
Свої твори, всі до єдного пісні
Вам складаю! Ви - мого серця частина,
Ви і є моя вершина!
Ви - мій спокій і ви - моя тишина,
Рік за роком до вас приходит весна.
Я її озму з собов, єк надію,
І помиж людей посію!
Приспів.
Там, де високі гори є, там і сердечко моє,
Мої гори про мене завжди пам'єтают.
Я там найду свою весну і з собов її озму,
Тільки гори в долину мене не пускают...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
