О, Україно, ти - дарунок Бога

О, Україно, ти - від Бога дарунок!
Моїх дум вільні крила, у даль політ.
Блакитного неба сонечка цілунок,
Мрія закоханих у тебе леліт...

Я за Україну Богу помолюся!
За вишневий сад і пісню солов'я.
І до ікони низенько поклонюся,
Що на цій святій землі родилась я!

О, який прекрасний, чудовий, милий край!
Яка благодать, хоч з Богом говори!
Ліс, річка, на горбочку поля, зелен гай,
Край доріг стоять красені явори.

На березі річки кладочка вузенька
Проведе в сосновий ліс і діброву.
Росте ожина, малина солоденька,
Пейзаж синіх гір дарує мить казкову...

Розквітає червона калина в лузі,
З ранку до ночі соловей співає.
Тут рідна хата, родина, друзі,
Під вікном мальва-ружа розквітає.

Люблю співучі ранки, півні голосні,
Як сходить сонце зіркою над селом.
Тут миле серцю все дороге мені!
Різдво єднає родину за столом!

Я дякую Богу за життя дорогу,
Що дав пізнати цей білий світ.
За квітучі лани, степи і тривогу,
Що оживаю в снігах, як первоцвіт!

Поділитись сторінкою: