| |
Я пам'ятаю той чудовий вечір
Весняної вродливої пори,
Сподобалась мені тоді дівчина
Довірлива, як квітка у руці.
Приспів:
Моя дівчина, ти – це моя юність,
Яка минає швидко у житті,
Чому ж сумую я, коли побачу,
Що знову відлітають журавлі.
На небі, мабуть, спалахнула зірка,
Коли, затамувавши подих я,
Свою дівчину проводжав до дому
І ледь поцілував її вуста.
Приспів.
Нехай нас віддаляють час і доля,
Прохаю Бога щиро і молю,
Мої до тебе почуття, дівчина,
Тобі подарувати у раю.
Приспів.
Вважаю я завжди себе щасливим
Тому, що в ріднім краї на весні,
Моя дівчина пролісками ніжно
Щороку посміхається мені.
Приспів. | |
